журкотання
ЖУРКОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. журкота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Не чутно нічого, крім журкотання води з джерел, але, знову ж, люди говорять, що лише праведний чує той гомін дзвонів (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)