Словник української мови у 20 томах

забовванілий

ЗАБОВВАНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. до забоввані́ти.

Над забовванілими в надвечірніх сутінках хатинками фіолетово мінилося небо (із журн.).

2. у знач. прикм., діал. Закляклий.

Незнайомець сидів тепер у кріслі в позі муштрованого пса-служки, виструнчившися, нерухомий і забовванілий! (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. забовванілий — забоввані́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. забовванілий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забовваніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови