забовванілий
ЗАБОВВАНІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до забоввані́ти.
Над забовванілими в надвечірніх сутінках хатинками фіолетово мінилося небо (із журн.).
2. у знач. прикм., діал. Закляклий.
Незнайомець сидів тепер у кріслі в позі муштрованого пса-служки, виструнчившися, нерухомий і забовванілий! (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)