заборонюваний

ЗАБОРО́НЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до забороня́ти і заборо́нювати.

Відомі драматичні поеми Лесі Українки з життя первісних християн, свого часу заборонювані царською цензурою за непошану до церковних традицій, теперішній цензор був заборонив за релігійність (С. Єфремов);

Український неокласицизм, переслідуваний, гноблений, заборонюваний, не зачах, він вибрунькувався певною мірою в поетичній творчості Є. Маланюка, О. Стефановича, О. Ольжича (з наук.-попул. літ.);

// заборо́нювано, безос. пред.

Вона дивилася на дівчат, як вони всмак обідали, весело сміялися, як не було начальниці (хоч їм сміятися за обідом і заборонювано), і дожидалася своєї черги (Б. Грінченко);

Вже в XVII в. [ст.] українські видання на Москві не раз палено, заборонювано й іншими способами нищено (С. Єфремов).