Словник української мови у 20 томах

завивалечко

ЗАВИВА́ЛЕЧКО, ЗАВИВА́ЙЛЕЧКО, а, с., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до завива́ло, завива́йло 1.

Чого мати в комору пішла? Чи по рутявий [рутяний] вінок, Чи по біле завивайлечко? (з народної пісні);

Чорнявка мала на ногах легкі поморщені постолики, а на голові якесь барвисте завивайлечко (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)