Словник української мови у 20 томах

заворг

ЗАВО́РГ, а, ч., іст.

Скорочення: завідувач (завідувачка) організаційного відділу.

Політруки та заворги з комуністичного виховання вихрещуються на “організаторів національного відродження”, а малюків, замість у жовтенята, починають приймати в “кобзарята” (О. Забужко);

Заворг міськкому партії.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. заворг — заво́рг іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови