завішувати
ЗАВІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ЗАВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., що, чим.
Заповнювати що-небудь великою кількістю почеплених, навішаних предметів.
Дружина завішувала усі стіни сімейними фото (із журн.);
Старі панни закидали небожів кабінет валізами та скриньками, завішали усякими сукнями та капелюшами (І. Нечуй-Левицький);
Дівчата її [їдальню] так приберуть. Рушниками завішають, портретами, вінками квітчають... (А. Головко);
Горище завішав [Карпо] качанами кукурудзи... (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)