загальновстановлений
ЗАГАЛЬНОВСТАНО́ВЛЕНИЙ, а, е.
Установлений усіма або для всіх.
Тепер він не знав, як йому бути. Чи “бухнути” [раптово викласти] свою власну, думав він, теорію, чи держатися загальновстановлених тез (Д. Бузько);
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Винятки із цього загальновстановленого правила можуть випливати лише із закону (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)