Словник української мови у 20 томах

загальнозначущий

ЗАГАЛЬНОЗНАЧУ́ЩИЙ, а, е.

Який має значення для більшості або для всіх.

І. Кант сформулював так званий категоричний імператив – базове поняття етики, що фіксує загальнозначущий моральний припис (з наук. літ.);

Усталені форми мислення, вірувань, поведінки, побуту, праці, свят і обрядів існують поза індивідуальною свідомістю людей, мають загальнозначущий характер (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. загальнозначущий — загальнозначу́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. загальнозначущий — -а, -е. Стос. до загальнозначущості.  Великий тлумачний словник сучасної мови