загальномовний

ЗАГАЛЬНОМО́ВНИЙ, а, е.

Спільний, єдиний для певної мови.

За різними підрахунками, у нормативному науковому тексті спеціальна лексика становить 20–25 % усіх слів, тобто вона поступається загальномовній лексиці (з наук. літ.);

Порівняння поетичного словника письменника із загальномовним словником не тільки не протипоказане, а, навпаки, цілком доцільне і науково виправдане (з наук. літ.);

Звичайно письменник утворює нові слова для якнайточнішого вираження думки чи для змалювання якнайяскравішого художнього образу, причому ці слова органічно вливаються в загальномовний потік (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. загальномовний — загальномо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. загальномовний — -а, -е. Що стосується будь-якої мови в цілому, усіх її діалектів, а також функціонування, розвитку, вдосконалення, мовних запозичень та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови