заграбований

ЗАГРАБО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до заграбува́ти.

Позаду татарського війська у обозі їхало два ридвани, заграбовані колись татарами у Польщі (А. Кащенко);

І ми ще маємо радіти з того, що нам дозволять у гучних палатах на лірі заграбованій пограти? (Леся Українка);

Іде [Хациха] вулицею серед білого дня з заграбованою мітлою... (І. Багряний);

// заграбо́вано, безос. пред.

– Моє добро все до решти заграбовано, опечатано (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)