Словник української мови у 20 томах

задиракуватість

ЗАДИРА́КУВАТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. задира́куватий.

Задиракуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (з навч. літ.);

Самостійність юнака, його внутрішня задиракуватість і несхильність до показної поштивості мало не обернулися для нього виключенням зі школи (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)