задиракуватість
ЗАДИРА́КУВАТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. задира́куватий.
Задиракуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (з навч. літ.);
Самостійність юнака, його внутрішня задиракуватість і несхильність до показної поштивості мало не обернулися для нього виключенням зі школи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)