задніти

ЗАДНІ́ТИ, і́є, безос.

Док. до дні́ти.

Так ото в ту святу суботу, скоро задніло, і я з матір'ю на беріг [берег] – подивитися, як ту волю везтимуть (О. Кониський);

Так він сидів і читав в страхові і муці, поки не задніло, і зараз пішов до старця на сповідь (М. Грушевський);

Дядько й небіж, тільки задніло.., почимчикували до висохлого болота через піщані пагорби (Ю. Логвин);

* Образно. Перед війною і їм, і всім іншим людям у селі трохи задніло, вони повеселіли, й підвели од землі очі, й побачили, яке гарне над ними сонце і яка гарна їхня земля (Ю. Мушкетик).