Словник української мови у 20 томах

задрімалий

ЗАДРІМА́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до задріма́ти.

Мина Омелькович .. владно посунув до Миколи Васильовича і .. весело примовляв над змореним і ніби задрімалим нашим учителем: – Що за козак, коли він лежить! (О. Гончар);

Вдалині бентежно спалахнула заграва, вкриваючи червонястими брижами задрімалі хвилі (І. Пільгук);

Лиш човен з веслами легкими По задрімалій плив ріці (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Словник української мови (СУМ-20)