Словник української мови у 20 томах

задіювати

ЗАДІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док.

1. тільки док., розм. Почати діяти, функціонувати.

Указ задіє з січня наступного року (з газ.);

Розпорядження директора задіяло з моменту підписання (з газ.).

2. кого, що, до чого. Залучати певну особу, групу людей і т. ін. до участі у виконанні якої-небудь справи, задуму тощо.

Студентів акторських факультетів часто задіюють у виставах відомих театрів (з газ.);

Жінкою вона була розумною, отже, знала: в цьому випадку задіють підставних осіб, у яких .. інформації не буде жодної (А. Кокотюха);

Комітет негайно включився в роботу: задіяв громадськість, провів декілька слухань (з газ.).

3. що. Уводити що-небудь у дію відповідно до призначення; використовувати що-небудь.

Завдяки більшій місткості нові літаки планують задіювати і на чартерних перевезеннях (з газ.);

Я не встиг зреагувати і дати згоду на пропозицію бортового комп'ютера протягом семи секунд задіяти бічні двигуни корабля (О. Авраменко);

Укрзалізниця вже задіяла максимальну кількість наявного рухомого складу для формування додаткових поїздів (із журн.);

У процесі виробництва валового продукту в Україні необхідно задіяти всі механізми енергозбереження (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. задіювати — див. задіяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови