зазвичай

ЗАЗВИ́ЧА́Й, присл.

Як звичайно, за звичаєм.

Витько – високий, худорлявий, короткозорий. Окуляри, однак, надівав тільки в гімназії, хоч зазвичай носив їх із собою повсякчас (Ю. Покальчук);

Зазвичай в куми беруть друзів чи подруг, з якими гулялося перед замiжжям, або швагра та невiстку, котрі живуть окремо (В. Рубан);

Одягався Вадим напрочуд повільно, набагато повільніше, ніж зазвичай (В. Хрущак).

Значення в інших словниках

1. зазвичай — зазвича́й прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зазвичай — [зазвиечай] присл.  Орфоепічний словник української мови
3. зазвичай — присл. Як звичайно, як правило.  Великий тлумачний словник сучасної мови