закопилення

ЗАКОПИ́ЛЕННЯ, я, с., розм., рідко.

Дія за знач. закопи́лити.

– Усе думаєте? – мовила Тодорка, її повні губи, скривившись, закопилилися. І було в тому закопиленні трішки глузу, трішки прикрості, трішки хизування собою (Б. Харчук).