закоркування
ЗАКОРКУВА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. закоркува́ти 1 і закоркува́тися.
Правила не дозволяють продавати алкогольні напої у пляшках без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закоркування тощо) (з навч. літ.);
// перен., розм. Те саме, що заку́по́рка.
Схоже було на якесь закоркування у людини вен згустками крові, яких організм уже не має сили розігнати по тілу (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)