закреслення

ЗАКРЕ́СЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. закре́слити.

Г. Грабович шукає нових образів-символів Т. Шевченка, передусім культурних. Наголос на символізмі автобіографії Шевченка змінюється увагою до процесу писання (стратегії писання – закреслення) для того, щоб повернутися до візуального образу поета (із журн.).

2. Щось закреслене.

Невеличкі аркушики перших твоїх рукописів не рясніли закресленнями чи поправками. Ти записував тільки те, що вже було виношене в думках, що вже встоялося й прояснилося в кожному своєму звороті, епітеті, римі (М. Бажан);

Літери стояли нерівно, а в тексті рябіли закреслення, виправлення, багатокрапки (М. Сиротюк).