Словник української мови у 20 томах

закріплювальник

ЗАКРІ́ПЛЮВАЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який закріплює (у 1 знач.) що-небудь.

Випускники училища оволоділи спеціальностями ювелірів, монтувальників і закріплювальників (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. закріплювальник — закрі́плювальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови