залетілий

ЗАЛЕТІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до залеті́ти 1–3.

Від самого початку пожежі, що на Запорожжі з залетілої з Суботова іскри спалахнула і покотилася широкими вогняними хвилями аж до старої Польщі, Чарнецькі зняли крила і до Варшави полинули (М. Старицький);

Часом зненацька зупиниться [принцеса Еліза], задере голову й швидко починає водити очима по небу, наче шукаючи, чи не летить з якого боку її залетілий орел (В. Винниченко).