замислення

ЗАМИ́СЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. зами́слити 1 і стан за знач. зами́слитися.

Одна хвиля була важкого заплутаного замислення, і тоді все пронизала одна ясна й страшно велика думка (М. Івченко);

Чотирнадцять років стали для мене якраз початком періоду замислення, бо саме підійшов мій день народження (Ю. Покальчук);

Микола Васильович, обпершись обома руками об стіл, ще якийсь час стояв перед лампою в глибокім замисленні (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. замислення — зами́слення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. замислення — -я, с. Дія за знач. замислити.  Великий тлумачний словник сучасної мови