замолений

ЗАМО́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до замоли́ти.

Ліда стала біля ікони Божої Матері: – Кайся, нянько. Бо така грішна... – Що?! Ти чого це?.. Нема на мені гріха, а який був – давно замолений (Люко Дашвар).

Значення в інших словниках

1. замолений — замо́лений дієприкметник надто зелений; дуже юний розм.  Орфографічний словник української мови