заперечуваний

ЗАПЕРЕ́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до запере́чувати.

Він сам нікого не вдарив і нічия рука не вдарила його. Самий цей ганебний, принизливий рух сприймався ним як протиприродний, .. заперечуваний всім єством вільної людини (О. Гончар);

Великий Франків авторитет у вченому й літературному світі, наслідок його титанічної праці, був незаперечний – і водночас постійно заперечуваний (І. Дзюба).