Словник української мови у 20 томах

запилення

ЗАПИ́ЛЕННЯ¹, я, с.

Дія за знач. запили́ти¹ 1 і стан за знач. запили́тися¹.

Вугілля – це чорне золото. Коли не зважати на запилення і радикуліт (В. Стус);

Сильне запилення гірничих виробок у залізорудних шахтах може викликати в людей силікоз (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. запилення — запи́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. запилення — Процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки рослин.  Словник термінів з агрофітоценології
  3. запилення — -я, с., бот. Дія за знач. запилити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запилення — Перенесення зерен пилку на віконце зав'язі (у голонасінних) або приймочку маточки (у покритонасінних); з. відбувається за допомогою вітру, комах, птахів, слимаків, води; проводиться також штучне запилення.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. запилення — ЗАПИ́ЛЕННЯ, я, с., бот. Дія за знач. запили́ти². Вітер сприяє запиленню деревних порід і поширенню їх насіння (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 38); Вранці провадила [Марія] штучне запилення на прифермській ділянці (Жур., До них іде.., 1952, 85).  Словник української мови в 11 томах