запропалий

ЗАПРОПА́ЛИЙ¹, а, е, розм.

Дієпр. акт. до запропа́сти.

У відчаї водила [я] очима, шукаючи запропалий кудись телефон (Г. Тарасюк).

Значення в інших словниках

1. запропалий — -а, -е, діал. Даремний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запропалий — запропа́лий дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
3. запропалий — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови
4. запропалий — ЗАПРОПА́ЛИЙ, а, е, діал. Даремний. Дурному про розумне балакати — запропала праця (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
5. запропалий — Запропалий, -а, -е Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.  Словник української мови Грінченка