зарапортувати

ЗАРАПОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко.

1. розм. Почати рапортувати.

– Пане коменданте! – дуже дзвінким голосом, аж лящало у вухах, зарапортував один із стрільців, молодший (Є. Куртяк);

Він тільки вклонився, як стара зарапортувала: – А диви, Усте: вилитий Забродчуків Олекса (Г. Косинка).

2. Док. до рапортува́ти.

За 1928 р. збережено лише один лист Юрія Полянського до Стефана Круковського – від 10 грудня: “Дорогий пане Стефане! Маю честь зарапортувати, що цього року на канікулах, дякуючи [завдяки] субвенції” (із журн.).