Словник української мови у 20 томах

зараховуваний

ЗАРАХО́ВУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зарахо́вувати.

Зараховуваний критиками до так званого “станіславського феномену”, він [Т. Прохасько] жодним чином не належить жодним угрупованням, напрямкам, феноменам – його творчість сама є феноменом (Ю. Іздрик);

Працівникам часто видається аванс, зараховуваний при остаточному розрахунку за виконану роботу (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зараховуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зараховувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зараховуваний — зарахо́вуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови