зараховуваний
ЗАРАХО́ВУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до зарахо́вувати.
Зараховуваний критиками до так званого “станіславського феномену”, він [Т. Прохасько] жодним чином не належить жодним угрупованням, напрямкам, феноменам – його творчість сама є феноменом (Ю. Іздрик);
Працівникам часто видається аванс, зараховуваний при остаточному розрахунку за виконану роботу (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)