Словник української мови у 20 томах

зароджуваний

ЗАРО́ДЖУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до заро́джувати.

Нові технології неінвазійного аналізу крові дадуть змогу діагностувати розвиток потенційних ракових захворювань, зароджуваних злоякісними клітинами в організмі людини (із журн.).

2. у знач. прикм. Який зароджується (у 2 знач.).

Організм майбутньої мами відчуває гормональний стрес і спочатку намагається боротися з “чужорідним тілом” – ембріоном. Поки тіло не звикне до нового зароджуваного в ньому життя, воно його відкидає (із журн.).

3. у знач. прикм., перен. Який зароджується (у 3 знач.), бере початок від чого-небудь.

Читав [Бистриця] літературу, намагаючись знайти відповіді на постійно зароджувані питання (І. Пільгук);

Зіставлення мовних особливостей Лівобережжя та Правобережжя було на початку другої половини ХІХ ст. досить прийнятим у зароджуваному українознавстві (з наук. літ.);

У науковій праці досліджено кінетику процесу зародкоутворення та сформульовано диференціальну задачу для знаходження потоку в просторі розмірів зароджуваних кластерів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зароджуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зароджувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зароджуваний — заро́джуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови