зарощування

ЗАРО́ЩУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. заро́щувати.

– Богдане, ти можеш узяти патент на наймогутніший засіб зарощування лисин (В. Владко);

Назва “устелиполе” мотивується невибагливістю рослини, у зв'язку з чим її використовують для зарощування піщаних схилів, териконів, відвалів (з наук. літ.);

Що старше й більше дерево, то менше резервів для енергії воно має для зарощування ран (із журн.);

Поставлена мета була досягнута завдяки теоретичному дослідженню процесів транспортування частинок дисперсної фази до катода, їх осадження на поверхні і зарощування металом (із журн.).

Значення в інших словниках

1. зарощування — -я, с. Те саме, що зарощення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарощування — заро́щування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови