зарубуватися
ЗАРУ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. ЗАРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Рубаючи, убивати себе (сокирою, шаблею і т. ін.).
Один чорт показував йому [Кайдашеві] на сокиру під лавою й шепотів: – Візьми сокиру та зарубайся! (І. Нечуй-Левицький).
2. тільки недок. Пас. до зару́бувати.
Законом дозволено спеціальне вирощування ялинок у визначених шкілках, де висаджуються ці дерева та зарубуються у віці 5–6 років (із журн.);
Часи, коли законопроекти зарубувалися за політичною ознакою, мають відійти у минуле (з газ.);
Щоб захиститися від злих сил, хазяїн сам чи з усією родиною обходить своє господарство, обкурюючи усе ладаном. На завершення обходу зарубується поріг хліва, щоб ворожа сила не переступила його (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)