заслаблий

ЗАСЛА́БЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до засла́бнути, засла́бти.

Гіппократ, лікуючи хворих, завжди наголошував, що могутній дух порятує й заслабле тіло (з наук.-попул. літ.);

Батько поважно сказав, що у сина багато роботи.., насправді ж не хотів, щоб заслаблий син перевтомлювався (із журн.);

// у знач. ім. засла́блий, лого, ч. Той, хто заслаб.

– Одібрати [потрібно] й вести окремою турмою всіх, хто занеміг .. – Одібрати заслаблих можна, це ти діло кажеш (Д. Міщенко);

Не мала [Ірина] з собою .. зiлля, помагала людям примовлянням, потiхою, iнодi погладжувала заслаблого долонями; комусь помагало (Р. Федорів).

Значення в інших словниках

1. заслаблий — засла́блий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заслаблий — -а, -е. Який заслаб, захворів.  Великий тлумачний словник сучасної мови