застригти

ЗАСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., кого, що.

1. розм. Те саме, що підстри́гти.

Живопліт із туї планують застригти, надавши йому особливої форми (із журн.);

Застригти бороду.

2. Почати стригти.

Сусіди поїхали в ліс відпочити, зупинилися на великій лісовій галявині, а десь за двадцять хвилин почули, як застригла косарка: то парубок почав косити траву (із журн.).

Значення в інших словниках

1. застригти — застри́гти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. застригти — -ижу, -ижеш, док., розм. Почати стригти. Застригти вухами — почати рухати вухами (про тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. застригти — ЗАСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., розм. Почати стригти. ◊ Застри́гти ву́хами — почати рухати вухами (про тварин). Наші коні щось помітили в тумані раніше нас, захропли, застригли поволохатілими за зиму вухами (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 9).  Словник української мови в 11 томах