заступничок
ЗАСТУ́ПНИЧОК, чка, ч., зневажл.
Зменш. до засту́пник.
– А, замісничок-заступничок, – п'яно усміхається він, хитаючись тулубом. – Ч-чого тобі треба? (Григорій Тютюнник);
Глибоко в душі остерігається шеф хвацького заступничка, нав'язаного зі столиці (із журн.);
– Ви людям на трудодень не платите! – Народний заступничок... Нехай тебе голова не болить (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)