затиньковувати
ЗАТИНЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Покривати поверхню шаром тиньку; тинькувати, заштукатурювати.
Упродовж XVIII ст. змінюється й інтер'єр храму святої Софії: давні фрески затиньковують і забілюють, поверх них з'являються нові олійні малювання (з наук. літ.);
Димар утеплюють зовні, затиньковуючи вапняно-шлаковим цементним розчином (з навч. літ.);
Люті морози не дали нам змоги затинькувати будинок усередині й накрити дахом (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)