заторкувати

ЗАТО́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко.

1. тільки док., кого, що. Торкнути, зачепити кого-, що-небудь.

Іноді йому щось страшне ввижається, здається, що по хаті хтось тихо ходить, там то там заторкне щось і робить шерех (У. Самчук).

2. кого, що, перен. Не залишати байдужим кого-небудь, викликаючи певні почуття.

Як міг, я старався .. вдати, ніби мене її від'їзд ніяк не заторкує (Любко Дереш);

Зустріч з Лаурою сповнила Петрарку великим почуттям, що заторкнуло найніжніші, наймелодійніші струни його душі (з навч. літ.).

3. що, перен. Зачіпати, порушувати певне питання, торкатися якої-небудь теми і т. ін.

Тарас час від часу заторкував тему своїх взаємин з Майєю (Ю. Покальчук);

Проблеми, які тепер так голосно заторкнула Україна, вже тоді мучили і мене (І. Калинець).

Словник української мови (СУМ-20)