затуркування
ЗАТУ́РКУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. зату́ркувати.
Мабуть, поезія знову звернеться до змістовних символів, не страхаючись уже ні затуркування, ні глуму, ні нападок за незрозумілість (В. Барка);
Особистість докорінно відрізняється від неособистості саме тим, що остання ані фізично, ані ментально не здатна відмитися від бруду маніпуляцій свідомістю чи злочинних технологій затуркування мас (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)