затушити
ЗАТУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, що.
Док. до туши́ти.
Покидаючи місце привалу, багаття потрібно старанно затушити, залити водою (з навч. літ.);
* Образно. Де б я не був, як би не гули навколо мене ворожі вихори, їм ніколи вже не затушить того вогню, що викресав з мене колись у човні дід Платон (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)