Словник української мови у 20 томах

затягуваний

ЗАТЯ́ГУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до затя́гувати 1–9, 11.

Посеред Дону утворилася .. велика ополонка, в якій борсалися коні та люди, що, затягувані течією, зникали в темній холодній глибині (В. Малик);

Щоб гвинт не обертався разом із затягуваною гайкою, потрібно накинути на нього декілька витків нитки або тонкого дроту й злегка натягнути кінці (із журн.);

// затя́гувано, безос. пред.

Вони моляться, .. не порушуючи єдиного ритму, а якщо в якімсь кутку й затягувано кінець, то це справляло вражіння великого безмежжя, вражіння, що пісню співає цілий світ (І. Багряний).

Словник української мови (СУМ-20)