захворілий
ЗАХВОРІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до захворі́ти.
Мама теж довго просиджувала в поліклініці, й, коли приходили по неї додому просити лікарку оглянути раптово захворілу людину, вона не відмовляла (Б. Антоненко-Давидович);
// у знач. ім. захворі́лий, лого, ч. Той, хто захворів.
У роки значного сплеску захворюваності на грип та ГРВІ, коли в країні відзначалася епідемія, було зафіксовано 8, 10, 12 млн і більше захворілих (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)