захов

ЗАХО́В, у, ч., рідко.

1. Потайне місце, схованка.

Той кінь стояв у його десь три дні у захові (Сл. Б. Грінченка);

Взявши перли й самоцвіти із захову потайного І рубінову корону, цей вінець чола свойого [свого], Віддала: “Беріть, та майте жаль до серця запального, – Випустіть мене, здобувши в нагороду ласку Бога!” (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі).

2. Приховування, збереження.

Даю гроші батькові у захов, то вони у його [нього] в скрині лежать (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. захов — Заховъ, -ву гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Верхн. у. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка