заціпнути

ЗАЦІ́ПНУТИ, ну, неш, рідко.

Те саме, що заціпені́ти.

Коли тут як ударить грім, як хрясне! Так усі й заціпли (Ганна Барвінок);

– Діана... – простогнав я, заціпнувши від страшного здогаду (О. Авраменко, В. Авраменко);

// діал. Умерти, захолонути.

– Коли б не ота коровиця, пішли б з торбою по селу. Тільки того й було, що капала молочка, – не дала заціпнути дітворі! (І. Чендей).

Значення в інших словниках

1. заціпнути — заці́пнути дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. заціпнути — див. заціпеніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заціпнути — ЗАЦІ́ПНУТИ див. заціпені́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. заціпнути — Заціпнути, -ну, -неш гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Г. Барв. 211. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли. Г. Барв. 220.  Словник української мови Грінченка