Словник української мови у 20 томах

зачалювати

ЗАЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, спец.

Закріплювати, прив'язувати канатом, ланцюгом і т. ін. (судно, пліт і т. ін.); чалити.

Дуже зручним судном для водної подорожі є катамаран. Після плавання його можна витягувати на берег або зачалювати в тихій бухті (з мови реклами);

Іншим, що приходять на вишкіл до мореходок, передає [Ягнич] прості свої секрети – як зв'язати вузол той або той, зачалити кінець (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зачалювати — зача́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зачалювати — -юю, -юєш, недок., діал. Починати.  Великий тлумачний словник сучасної мови