зачовганість
ЗАЧО́ВГАНІСТЬ, ності, ж., розм.
Стан і властивість за знач. зачо́вганий.
Підлога втратила свій блиск показовий, була, так би мовити, розгримована й била в очі своєю зачовганістю, подряпаністю, потертістю й припорошеністю (І. Багряний);
Прикраси виглядали дійсно добре – жодного кічу, жодної повторюваності чи зачовганості (І. Карпа).
Словник української мови (СУМ-20)