зачовгувати

ЗАЧО́ВГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., що, розм.

Затоптувати, забруднювати (підлогу).

На дискотеках десятки ніг зачовгували старий паркет шкільного спортивного залу (з газ.);

Підлогу так зачовгали ноги багатьох поколінь, що в деяких місцях утворилися виямки (із журн.);

// Забруднювати яку-небудь річ, довго чи неохайно користуючись нею.

Мишко був таким непосидючим, що за день зачовгував шкільну форму до невпізнанності (з газ.);

Зачовгати килим.

Значення в інших словниках

1. зачовгувати — зачо́вгувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачовгувати — -ую, -уєш, недок., перех. Забруднювати, затоптувати (підлогу). || Забруднювати яку-небудь річ, довго чи неохайно користуючись нею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачовгувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови