Словник української мови у 20 томах

зашвендяти

ЗАШВЕ́НДЯТИ, яю, яєш, док., розм.

Почати швендяти.

На перила сусіднього балкона прилетіла сорока, а потім ця чорна грудка неквапливо зашвендяла, шукаючи поживи (із журн.);

За багатоповерхівками зійшло сонце, по скверику зашвендяли перші перехожі (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зашвендяти — зашве́ндяти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зашвендяти — Зашве́ндяти, -дяю, -єш гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.  Словник української мови Грінченка