Словник української мови у 20 томах

зашкалубина

ЗАШКАЛУ́БИНА, и, ж., діал.

Шпара, щілина.

Коло самої стіни десь знайшлася зашкалубина між дошками. Перстінь [перстень] закотився туди і зник (І. Нечуй-Левицький);

А що [Олекса] був безстрашний, то ліз у такі зашкалубини між скелями, куди не то хлопці-пастухи, а й дорослі лізти не відважувалися (Г. Хоткевич);

– Ховайтеся в шанцях! – кричав охриплий Гуня, носячись по табору. – Лізьте у схови, у всі зашкалубини! (В. Чемерис).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зашкалубина — див. отвір  Словник синонімів Вусика
  2. зашкалубина — Зашкалубина, -ни ж. Скважина, щель. Коло самої стіни десь знайшлася зашкалубина між дошками. Перстінь закотився туди і зник. Левиц. І. 516.  Словник української мови Грінченка