зашпилений
ЗАШПИ́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до зашпили́ти.
Богдан виходив на пором, перевіряв донки, з потертими рублями в зашпиленій кишені сорочки (Є. Пашковський);
У військового краватка завжди має бути зашпилена, а сорочка застебнута на всі ґудзики (з навч. літ.);
// зашпи́лено, безос. пред.
У волосся її було зашпилено майже зів'ялу квітку (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)