защемляти

ЗАЩЕМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ЗАЩЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЩЕМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. защемля́ть; док., кого, що.

Затискувати кого- або що-небудь між чимсь.

Міжхребцева грижа може защемлювати корінці спинного мозку, що викликає рефлекторні, компресійно-корінцеві, судинно-корінцеві та спинальні синдроми (з наук. літ.);

Гусак норовив защемити дзьобом край чорної, з довгими шовковими китицями хустини, якою розмахувала висока, дебела Дарка Боровик (М. Малиновська);

Знову з'явився той біль, білий, як хорт, що скавучить, защемивши лапу у пастці (Валерій Шевчук);

// безос.

Чудило! Можна ж було легко що-небудь вигадати – наприклад, упав і вдарився чи їхав у переповненому автобусі і дверима защемило абощо (В. Нестайко).

Значення в інших словниках

1. защемляти — защемля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. защемляти — -яю, -яєш, недок., защемити, -млю, -миш; мн. защемлять; док., перех. Затискувати що-небудь між чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. защемляти — ЗАЩЕМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЩЕМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. защемля́ть; док., перех. Затискувати що-небудь між чимсь. Тут він ударив палицею по дубі і, розколовши його, всунув у розколину дідову бороду та й защемив її там (Укр.. казки, 1951, 109).  Словник української мови в 11 томах