збайдужнілість
ЗБАЙДУЖНІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Стан за знач. збайдужні́лий.
У романі “Воццек” Юрія Іздрика глобальна людська самотність, збайдужнілість до простих життєвих радостей, людських почуттів поєднується з відчуженням і зневірою в соціумі як носієві культурно-моральних основ (з наук. літ.);
Однією з причин смертності від гіпертонічної хвороби є збайдужнілість до власного здоров'я (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)