зболено

ЗБО́ЛЕНО.

Присл. до збо́лений 2.

– Жоно моя, – ступив [князь Волот] у її бік і покликав зболено (Д. Міщенко);

– Петрана, ти ж знаєш, що я тебе люблю, – несподівано для себе самого видихнув зболено Адам (М. Малиновська);

Теплий усміх зболено застиг, Гріючи принесені гостинці. Ті гостинці в маминій руці В'януть, як нездійснені надії (І. Гнатюк).